- імущий
- —————————————————————————————іму́щийприкметниккнижн., арх.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
імущий — а, е, книжн., заст. Багатий, заможний … Український тлумачний словник
неімущий — а, е. Який не має достатніх засобів до існування, терпить нестатки; бідний, нужденний. || у знач. ім. неіму/щий, щого, ч. Людина, яка не має достатніх засобів до існування; бідняк … Український тлумачний словник
неімущий — прикметник … Орфографічний словник української мови
неімущість — щості, ж. Стан за знач. неімущий … Український тлумачний словник